ПРО СВОБОДУ

Хтось не уявляє свого життя без грошей, хтось — без наркотиків, хтось — без близьких друзів. Але одного разу, втративши все перелічене, розумієш: і без цього теж можна жити — і часом навіть дуже непогано.
Та є одна річ, якої мене намагалися позбавити. Точніше, я сам неусвідомлено намагався позбавити себе її неодноразово — і саме через це моє життя ставало нестерпним.
Свобода.

Свобода — це значно глибше поняття, ніж достатня кількість грошей для реалізації своїх бажань або відсутність контролю з боку дружини, родичів чи держави. Свобода передусім означає відсутність внутрішніх обмежувальних переконань і страхів, які суттєво знижують якість життя — щодня, у дрібницях і під час ухвалення важливих рішень. Свободу або несвободу ми як ніколи чітко усвідомлюємо тоді, коли в нас з’являється мета.

Будь-яку мету можна уявити як точку на площині, де осями координат є:
x — складність реалізації,
y — сила бажання.

Максимальне задоволення виникає тоді, коли зусиль потрібно мінімум, а цінність позитивного результату — максимальна.
(Раціональність дій = y − x)

Щоб зменшити складність реалізації (x), насамперед потрібно позбутися фантазій щодо цього процесу й страждань від уявного проходження запланованого шляху. По-друге, варто винести за дужки свій попередній досвід — діяти так, ніби нічого не було «до» і нічого не буде «після». Цьому можна повчитися у дітей, які не знають «я не зможу», «не вийде», «це складно» — доки їм про це не розкажуть батьки або «вчителі».
По-третє, потрібно скласти план — розбити пласт, що здавався непідйомним, на дрібні, цілком здійсненні завдання. А далі варто згадати стару японську мудрість:
«Швидко — це повільно, але без зупинок».

Щоб посилити радість від досягнення бажаного, знову ж таки, потрібно відмовитися від власних фантазій, очікувань і надмірної важливості позитивного результату («якщо станеться — чудово, якщо ні — це кінець»). Важливість — це виключно продукт нашого розуму, яким ми наділяємо ті чи інші події. І — о диво — це можна робити свідомо, тим самим звільняючи себе від різноманітних страждань.

Підвищити значення y можна вже після досягнення бажаного: смакуючи цю перемогу, розповідаючи про неї близьким, знову і знову прокручуючи її в голові, розглядаючи кадр за кадром свою «перемогу». Таким чином рівняння
Раціональність дій (ККД) = сила бажання − складність реалізації
можна зводити як до значення ККД = сила бажання, так і до ККД = − складність реалізації, змінюючи лише власне ставлення й свідомо спрямовуючи увагу в потрібне русло.

Розуміючи базові принципи та налаштовуючи роботу вищезгаданих інструментів під себе, ти здобуваєш абсолютну свободу в реалізації своїх бажань — без страху й зайвих страждань.

Є лише одне маленьке «але» — почуття інших людей. Більшість із них з голови до ніг обвішані власними переконаннями, правилами та нормами, які, по суті, не є їхніми власними. Почуття людей, яких мимоволі можна зачепити, коли я отримую те, чого хочу, забуваючи про обмеження й усталені стереотипи «добре» і «погано».

Так народжується єдине доцільне обмеження в реалізації моєї свободи — «не зашкодь». А кому ми найчастіше шкодимо? Найближчим.
Щоб реалізація не завдавала болю рідним і коханим, варто свідомо підійти до їхнього вибору. Про це поговоримо наступного разу.

Дякую за увагу.)
Адонай.