Про радість

Є всього два способи відчути радість:

1. Коли ти в передчутті чогось хорошого.
   Як зараз, коли свята вже поруч, і в повітрі є ця можливість знову повірити в маленьке диво, зануритися в атмосферу тепла, світла і людяності.

2. Коли ти згадуєш те, що вже сталося.
   Переосмислюєш свій досвід, бачиш свої досягнення, ловиш себе на думці: «Було добре».
   Це така тиха радість, дуже схожа на спокійне задоволення собою та життям.

А от щастя — це інше.
Воно буває тільки в теперішньому моменті, тільки «тут і зараз».
Щастя не народжується від оцінок, порівнянь чи думок про себе.
Це про повне прийняття того, що є. Про те, щоб розчинитися в моменті і прожити його без спротиву.

Щастя — це природний стан життя.
Він приходить, коли твоя увага не в минулому і не в майбутньому, а в простому спостереженні: за тілом, за диханням, за тим, що відбувається навколо.

Щойно увага тікає в думки, особливо в оцінки — контакт з реальністю втрачається, і магія моменту зникає.

Спробуй просто на хвилину зупинитися.
Відчути тіло, подивитися на все, що відбувається навколо, нічого не змінюючи.
Просто спостерігай — уважно, але без участі.

Адонай.